ЛАСКАВО ПРОСИМО!!!
ХТО ТАКИЙ ДЕФЕКТОЛОГ?
Деякі батьки навіть не знають, для чого потрібен дефектолог. Але батькам діток, які мають певні особливості в розвитку, довелося тісно познайомитися з наукою дефектологією і з фахівцями цієї області.
У широкому розумінні дефектологом є фахівець, який займається вивченням, навчанням, вихованням і соціалізацією дітей, що мають певні особливості в своєму розвитку.
Звичайно, не всі діти мають потребу в послугах дефектолога. Однак дітям з порушенням зору, інтелекту або із затримкою психічного, психомоторного і сенсорного розвитку, корекційно-розвиткова допомога дефектолог просто необхідна.
Дорогі батьки!
Вчитель-дефектолог може зробити дуже багато для Вашої дитини,
але результати будуть набагато кращі, при тривалій і цілеспрямованій роботі спеціалістів разом з батьками. Подякою за Ваше терпіння, турботу й любов
буде щасливе майбутнє та посмішка Вашої дитини!
Вправи на розвиток артикуляційної моторики
Рекомендації щодо проведення артикуляційної гімнастики:
1. Артикуляційна гімнастика проводиться щоденно по 3-5 хвилин кілька разів в день:
2. Виконується артикуляційна гімнастика, стоячи чи сидячи перед дзеркалом, з обов’язковим дотриманням правильної осанки.
3. Необхідно дотримуватися чіткого, точного, плавного
виконання рухів.
4. Спочатку артикуляційні рухи виконуються повільно, але поступово, в міру оволодіння ними, темп артикуляційної гімнастики збільшується.
6. Кожна вправа виконується від 5 до 10 разів. Кількість повторів зростає в міру вдосконалення артикуляційної моторики паралельно зі збільшенням темпу рухів.
7. Можливим і бажаним є виконання артикуляційної гімнастики під рахунок, під музику, з оплесками і т. д.
Комплекс вправ для артикуляційної гімнастики
І. Вправи для щелеп
1. Жувальні рухи в повільному темпі із зімкнутими губами.
2. Те ж саме в швидкому темпі.
3. Легке постукування зубами — губи розімкнуті.
II. Вправа длязубів
« Парканчик » - широко посміхнутися, зімкнути зуби.
« Бегемотик » - Широко відкрити рот і потримати його відкритим 10-15 секунд.
ІІІ. Вправа для губ
1. «Посмішка» — розтягування розімкнутих губ, зуби при цьому зімкнуті, добре видно і верхні, і нижні різці.
2. Те ж саме із зімкнутими губами і зубами.
3. «Трубочка» («Хоботок») — витягування губ вперед
(зуби зімкнуті).
4. Поперемінне виконання «Посмішки» і «Трубочки».
5. Обертальні рухи губами.
6. Відведення нижньої губи від зубів і ясен.
7. Втягування нижньої губи всередину рота.
III. Вправи для язика (виконується з широко розкритим ротом і при нерухомій нижній щелепі)
-
«Лопатка»
Мій язик, широкий,
Як лопата,
Може на губі розслабленим
Лежати.
Широкий, розслаблений язик висунути, покласти на нижню губу, потримати 10-15 секунд (при напруженні поплескати по язику шпателем або поплямкати губами).
2. «Неслухняний язичок»
Лінькуватий мій язик.
Працювати він не звик.
Неслухняний язичок-
Покараю:шльоп, шльоп, шльоп
Посміхнутися, закусити язик зубами. «Протягувати»
язик між зубами вперед-назад, злегка покусуючи його.
Виконати 3-4 рази.
3. «Гойдалка»
Ми на гойдалці гойдались.
Піднімались, опускались.
Як летімо вгору, ух!
Перехоплювало дух.
Відкрити рота.Почергово рухати язиком вгору-вниз.
а) до верхньої-нижньої губи;
б) до верхніх-нижніх зубів;
в) до верхніх-нижніх альвеол.
Нижня щелепа не рухається. Рахунок: 1-2.
Вправу виконувати 10 – 15 разів.
4.«Чашечка» («Ковшик»)
Широкий язик піднятий догори:
а) до верхньої губи;
б) до верхніх зубів;
в) до верхніх альвеол.
5. « Смачне варення »
Ми варення скуштували,
Потім губи облизали.
Посміхнутися, відкрити рот. Язиком вформі чашечки облизати верхню губу і сховати в глибину рота(можна намастити губу варенням). Вправу виконувати 10 – 15 разів.
6. « Маляр »
Посміхнутися, відкрити рот. Широким кінчиком язика погладити піднебіння від зубів до горла.
Нижня щелепа не повинна рухатися. Вправу
виконувати 10 разів.
7. « Грибочок »
Язик широкий, плоский, присмоктується до твердого піднебіння, бокові краї притиснуті до верхніх корінних зубів, кінчик язика — до верхніх альвеол.
8. « Коник »
Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову вуздечку. Виконати 10-15 разів.
9. « Дятел »
Рот широко відкрити і злегка розтягнути у посмішці, язик в формі «чашечки» підняти вверх: бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів, а передній край язика підняти за верхні передні зуби до альвеол. Дитина вимовляє на видиху Д-Д-Д або Т-Т-Т. Язик «стукає по горбочках».
10. « Моторчик »
Посміхнутися, відкрити рота. Передній край язика підняти за верхні передні зуби до альвеол Вимовляючи твердий звук «д», вказівним пальцем робити під язиком швидкі рухи ліворуч-праворуч.
Вправи на розвиток мовленнєвого дихання
Рекомендації при виконанні дихальних вправ:
1. Вдихати повітря через рот і ніс, видихати через рот. Вдих від видиху не можна відділяти паузою, вдих відразу переходить у видих.
• Вдихати безшумно. При видиху не набирати дуже багато повітря, вдихнути треба стільки, щоб можна було ще небагато «добрати». Не видихати все повітря повністю, а зберегти невеликий запас в легенях. Видих природний, неекономний, без зусиль.
• Повітря, що видихається, витрачати в основному на голосні звуки (в першу чергу на ударні). Наодному видиху вимовляти не більше 3—4 слів, слова вимовляти разом, не відділяючи одне від іншого.
• Між смисловими відрізками у довгих реченнях робити зупинку для добору повітря і продовжувати фразу після вдиху.
• Стежити за тим. щоб під час вправ не було напруги м’язів шиї, рук, грудей, плечі і ключиці не підіймалися при вдиху, а при видоху не опускалися.
1. Дихальна вправа "Кулька"
Надути щоки. Повільно, плавно випускати повітря через губи, витягнуті вперед.
2. Дихальна вправа "Хом'як"
Поперемінно надувати щоки.
3. Дихальна вправа "Футбол"
Губи витягнуті вперед. Здувати ватну чи пінопластову кульку на протилежний край столу. Слідкувати, щоб видихуваний струмінь повітря був цілеспрямованим, а щоки не надувались.
4. Дихальна вправа "Бульбашки"
Рот трохи відкрити. Широкий кінчик язика впирається у нижні зуби. Посередині язика покласти соломинку для коктейлю, кінець якої опустити у склянку з водою. Дути у соломинку так, щоб утворювались бульбашки. Слідкувати, щоб губи були нерухомими і щоки не надувались.
5. Дихальна вправа "На гойдалці"
На нитці прикріпити різнокольорові паперові фігурки ляльок (квіти, листочки, сніжинки тощо). Дитині потрібно силою видихуваного повітря розгойдувати їх.
6. Дихальна вправа "Свищик"
Підготувати чисту пляшечку. Кінчик язичка висунути так, щоб він торкався горлечка пляшечки. Зі звуком «ф-ф-ф» плавно видихати повітря у пляшечку.
7. Дихальна вправа "Фокус"
Рот трохи відкритий. Губи в посмішці. Язик розслаблений, у формі «лопатки» лежить на нижній губі. На кінчик язика покласти фігурку (метелика, квіточки, квадратик), різко здувати її, спрямовуючи повітряний струмінь уперед.
Ускладнення. Рот широко відкрити. Широкий язик вигнути у формі «чашечки». Покласти на кінчик носа ватку, здувати її, спрямовуючи струмінь повітря вгору. Слідкувати, щоб видихуваний струмінь повітря проходив посередині язика, а щоки не надувались.
8. Дихальна вправа "Повітряна кулька"
Надувати повітряні кульки, дитячі гумові іграшки: дитина набирає повітря через ніс і повільно з достатньою силою видихує його через рот в отвір іграшки.
9. Дихальна вправа "Зігріємо ручки"
Зліпити уявну снігову бабу, а потім дихати у долоні, вимовляючи звук «х-х-х», ніби зігрівати їх.
10. Дихальна вправа "Кораблик"
Підготувати паперовий кораблик. Пустити його у миску або у ванну з водою. Спочатку дитина дує на кораблик, не поспішаючи, склавши губи як для звука «ф-ф-ф». Кораблик пливе плавно. А потім ніби налітає поривчастий вітер. Дитина складає губи як для звука «п», або витягає їх трубочкою, але не надуваючи щік. Кораблик рухається швидше.
Вправи на розвиток дрібної моторики дітей
Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальціврук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Велике значення в цих іграх-вправах має текст. Він має бути веселим, доступним для дітей даного віку. Необхідно пояснювати значення тих чи інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати сприятливий емоційний настрій.
Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:
-
Розминати пальцями пластилін, глину.
-
Котити по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, шарики.
-
Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто.
-
Стискати та розтискати кулачки.
-
Робити м'які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.
-
Двома пальцями руки (вказівним та середнім) "ходити" по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.
-
Показувати окремо тільки по одному пальчику.
-
Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу.
-
Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.
-
Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.
-
Нанизувати великі ґудзики на нитку.
-
Зав'язувати вузлики на мотузці.
-
Защіпати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки.
-
Закручувати шурупи, гайки.
-
Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.
-
Складання матрьошок.
-
Малювання у повітрі.
-
Ігри з піском, водою.
-
Малювати, розфарбовувати, штрихувати.
-
Різати ножицями.
Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. "Пальчикові ігри" начебто відтворюють реальність навколишнього світу - предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході "пальчикових ігор" діти, повторюючи рухи дорослих активізують моторику рук та мовлення.
"Пальчикові ігри" - це інсценування яких-небудь рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях "праворуч", "ліворуч", "вгору", "вниз" і т.п. Напочатку та вкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м'язах. Це може бути поглажування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками.
Моя сім'я
Цей пальчик - мій дідусь,
Цей пальчик - моя бабуся,
Цей пальчик - мій татусь,
А оцей - моя матуся,
Ну, а цей маленький - я,
Ось уся моя сім'я
(Почергове згинання пальчиків починаючи з великого)
Хованки
Пальці в хованки всі грались
Ось так, ось так,
В кулачки всі заховались,
Ось так, ось так.
(Ритмічно згинати та розгинати пальці, покрутити кулачком)
Зайці
Скаче зайчик перший
Під високою сосною,
А під другою сосною,
Скаче зайчик другий.
(Вказівний і середній пальці правої руки підняті вгору, всі інші випрямлені і з'єднані. Долонею правої руки тримати вертикально вгору. Пальці широко розставлені. І так само іншою рукою)
Соління капусти
Ми капусту порубали,
Свіжу моркву натирали,
Ми капусту посолили,
З неї соку надушили.
(Різки рухи прямими кистями рук, пальці з'єднані, долоні прямі. Почергові рухи рук до себе і від себе. Пальці стиснуті в кулаки. Кінчики пальців обох рук зібрані разом, імітуємо посипання сіллю. Інтенсивно стискаємо пальці обох рук в кулаки)
Коза і козенята
Іде коза рогата,
Коза бородата,
Козенятко спішить,
Дзвоником дзвенить.
(Вказівний і мізинець правої руки вгору. Інші притиснути до долоні. Вказівний і мізинець палець вгору.Пальці долоні прямі, з'єднані з великим, опущені до низу)
Замок
На дверях замок висить,
Ми його відкриєм вмить.
Постукали, покрутили
І легесенько відкрили.
(Ритмічні швидкі з'єднання пальців обох рук в замок. Пальці зціплені в замок, руки тягнуться в різні сторони. Рухи зціпленими пальцями від себе, до себе. Пальці зціплені біля долонею постукують один одного. Пальці розціплюються, долоні в сторони.)
Ігри для немовленнєвих дітей
1.Гра для розвитку мовлення «Голоси тварин»
Гра сприяє розвитку мовлення, апарату артикуляції, знайомить з тваринним світом. Необхідний інвентар: картки із зображеннями тварин або іграшки-тварини.
Покажіть дитині картки з тваринами, розгляньте їх уважно.
Розкажіть дитині, де мешкає та чи інша тваринка, чим вона харчується. Одночасно знайомте дитину з голосами і звуками тварин. Дуже корисно ходити в зоопарк або слухати голоси тварин в записі. Після цього можна проводити узагальнююче заняття.
Показуйте дитині картки і попросіть назвати зображених тварин і згадати, хто які звуки видає:
горобець - цвірінькає (цінь-цвірінь),
ворона - каркає (кар-кар)
гусак - ґелґоче (га-га-га)
кабани, свині - рохкають (рох-рох)
коза - мекає (ме-е-е)
корова - мукає (му-у-у)
кішка - нявкає (няу-няу)
кінь - ірже (і-го-го)
жаба – квакає (ква-ква)
мишка - пищить (пі-пі-пі)
ослик - реве (іа-іа)
півень - співає, кукурікає (кукуріку)
бджола - дзижчить (ж-ж-ж)
слон - сурмить (ту-у-у)
собака - гавкає (гав-гав)
тигр, лев - гарчить (р-р-р)
качка - крякає (кря-кря)
Не питайте дитину відразу про всіх тварин.
2. Звуконаслідування
Ме - ме, пі-пі
Бах, ням
Ме, му, няв, гав
Бі-бі, у-у-у, ам,
3. Односкладові слова
Дим, пес, дім, мак, кіт, сік, ніж
Дидактичні ігри для дітей із затримкою мовленнєвого розвитку на подолання аграматизмів
1. «Загубилось слово»
Мета: вчити вживати іменники в непрямих відмінках однини.
Діти домовляють розпочате речення з обов’язковим використанням картинок на звук, який вивчається на даному етапі.
-
Мама увімкнула електричну... (праску).
-
Ми побачили великого... (птаха).
-
Землю скопують... (лопатою).
-
Картини малюють... (пензлем).
«Відлуння»
Мета: вправляти у вживанні множини іменників (у називному відмінку).
Натаблиці картинки з зображенням одного предмета. Діти називають цей предмет, потім — його ж у множині.
Диня — дині
равлик —
лебідь —
муха —
півник —
лінійка —
нога —
корова —
павук —
книга —
кіт —
дім —
«Чого немає?»
Мета: вправляти у вживанні родового відмінка однини іменників.
Логопед демонструє предметні картки і зразок висловлювання.
-
У мене немає коня.
-
У мене немає (книги).
-
У мене немає (ручки).
-
У мене немає (олівця).
«Багато — немає»
Мета: вправляти в утворенні і вживанні родового відмінка іменників однини і множини.
Логопед пропонує скласти речення за індивідуальними картинками зі словами багато, немає за зразком.
-
У Сашка багато лимонів.
-
У Толі немає лимонів.
-
У Галі багато яблук.
-
У Івана немає яблук.
(Апельсинів, грейпфрутів, гранатів, баклажанів, кабачків, гарбузів).
У магазині немає/багато пальт (суконь, майок, черевиків, валянків, сорочок, хусток, панчіх, шкарпеток).
«Хто це?»
Мета: вправляти дітей у словотворенні іменників чоловічого роду (особи за їх заняттям).
Логопед називає дію, а діти — іменник.
-
Танцює (хто?) — танцюрист
-
Продає —
-
Співає —
-
їздить на мотоциклі —
-
Плаває —
-
Бореться —
«Він — вона»
Мета: навчити утворювати назви людей за фахом у жіночому роді від іменників чоловічого роду.
Дітям пропонуються картинки і зразок:
Лікар — лікарка
кравець — кравчиня
художник — художниця
продавець — продавщиця
співак — співачка
куховар — куховарка
касир — касирка
двірник — двірничка
пташник — пташниця
«Він — вона»
Мета: навчити утворювати іменники жіночого роду віл назв тварин-іменників чоловічого роду.
Вовк — вовчиця
кріт — кротиха
заєць — заичиха
їжак — їжачиха
олень — олениця
бобер — бобриха
верблюд — верблюдиця
слон — слониха
лев — левиця
гусак — гуска
«Назви лагідно»
Мета: вправляти в утворенні і вживанні зменшувально-пестливих суфіксів іменників.
Гра проводиться з картинками і без них.
М’яч — м’ячик
білка —
чайник —
ключ —
замок —
ніж —
чашка —
ложка —
виделка —
собака —
стакан —
рукавиця "
«Як тебе по батькові?»
Мета: вправляти в словотворенні по батькові чоловічого роду.
-
У Івана син — Іванович
-
У Романа —
-
У Петра —
-
У Степана —
-
У Михайла —
Мета: вправляти в словотворенні по батькові жіночого роду.
-
У Івана дочка — Іванівна.
-
У Романа —
-
У Петра —
-
У Степана —
-
У Михайла —
«Хто нам потрібен?»
Мета: вправляти в словотворенні назв людей за фахом.
Якщо зламався годинник, нам потрібен годинникар. Якщо зламався водопровідний кран, нам потрібен... (слюсар). Якщо немає електричного струму, нам потрібен... (електрик).
«Назви дитинчатко»
Мета: вчити утворювати від іменників — назв малят слова із пестливим суфіксом -тк-.
Використовуються предметні та сюжетні картинки.
-
Слон — слоненя, слоненятко.
-
Черепаха — черепашеня, черепашенятко.
-
Мавпа — мавпеня, мавпенятко.
-
Лев — левеня, левенятко.
-
Білка — білченя, бїлченятко.
«Склади слово»
Мета: вправляти в словотворенні іменників шляхом складання двох основ,
-
Молоко возить — молоковоз.
-
Сіно косить — сінокосилка.
-
Сік варить —
-
М’ясо рубає —
-
Воду возить —
«Чому ми так говоримо?»
Мета: вправляти у видові слів складної звуко- складової структури.
-
Листопад — листя падає.
-
Снігопад — сніг падає.
-
Водоспад —
-
Зорепад —
«Придумаємо нові слова»
Мета: утворення складних слів за зразком. Восени листя падає на землю — це листопад, а взимку на землю падає сніг — це... (снігопад).
Дидактичні вправи на подолання порушень звуковимови у дітей
1. Чистомовки
1. Би-би-би - зелені боби,
пи-пи-пи яблука купи,
бі-бі-бі - я кажу тобі,
пі-пі-пі - смітинки в крупі,
ти-ти-ти - високий рости,
ті-ті-ті - вогонь у плиті,
ди-ди-ди - вийшли із води,
ді-ді-ді - не види в воді.
2. Ка-ка-ка - нова іграшка,
ку-ку-ку - підніму руку,
ко-ко-ко - ми їмо яблуко,
ки-ки-ки - у нас іграшки.
3. За-за-за - там іде коза,
зу-зу-зу - ми ведем козу,
зи-зи-зи - сіно відвези,
са-са-са - ось летить оса,
су-су-су - ми побачили косу,
си-си-си - прилетіли оси,
це-це-це - кругле яйце,
єць-єць-єць - сірий заєць.
4.Ду-ду-ду - ой, я упаду,
му-му-му - йду додому.
5. Са-са-са - летить оса,
зу-зу-зу - веду козу,
за-за-за - іде коза,
су-су-су - відро несу,
шу-шу-шу - листям шуршу,
ша-ша-ша - наша Маша.
6. Ча-ча-ча - в мене немає мяча,
чі-чі-чі - у мене ключі,
іч-іч-іч - надворі ніч.
7. Язик угору - ша-ша-ша,
Наша маша в ліс пішла.
Язик донизу - са-са-са,
Укусила в ніс оса.
Язик угору - ши-ши-ши,
Машу в лісі ми знайшли.
Язик донизу - си-си-си,
Вуса, вуса у оси.
8. - Я жук, жук - жу-жу,
Навколо кружу, жу-жу-жу.
9. Вітерець у лісі - ш-ш-ш,
повзе вуж у траві - с-с-с,
прилетівжук - ж-ж-ж,
заспівав комарик - з-з-з,
чайник пару випускає - к-к-к.
10.Ко-ко-ко - не ходіть далеко,
ки-ки-ки - мичйте чисто руки,
жи-жи-жи - чистомовку кажи,
же-же-же - хатинку береже,
ша-ша-ша - смачна каша,
шу-шу-шу - їм кашу,
га-га-га - широка дорога,
гу-гу-гу - покажу дорогу.
11.Ча-ча-ча - в мене добра вдача,
чу-чу-чу - на ракеті я лечу,
чі-чі-чі - буду їсти калачі.
12. Ра-ра-ра - весела гра,
ро-ро-ро - воронове перо,
ру-ру-ру - до рук беру,
рі-рі-рі - маленькі снігурі,
ри-ри-ри - за мною повтори.
13.Ла-ла-ла - гора мала,
лу-лу-лу - маю ляльку малу,
лі-лі-лі - черевики вдже малі,
ли-ли-ли - ми водиці налили.
14.Ар-ар-ар - кипить наш самовар,
ор-ор-ор - ось червоний помідор,
ир-ир-ир - мій тато командир.
2. Скоромовки
1.Вишивала мишка ловко
Синім шовком мишоловку.
Мишоловка - грізна штука,
Мишеняткові наука.
2.Жив жучок
Між бурянами,
Жив без тата і без мами.
Жив і жив,
І не тужив,
Жовтим листям
Ворушив.
3.Шило шубку Шурі шило,
Шовком, шерстю, шви обшило.
Вийшла шубка прехороша
Нашій Шурі на порошу.
4.Обережний хитрий лис
До нори вечерю ніс.
Біг додому лісом лис,
Шелестів над лисом ліс.
5.Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак півню:
Так як ти не вмію я ,
Ти не вмієшь так як я.
Вчитель-дефектоллог
Головко А.Ф
23 вправи для розвитку дрібної моторики дітей:
1. Складання контурів предметів (наприклад, столу, будинку) спочатку з великих, потім з більш дрібних паличок.
2. Складання ланцюжка з 5-10 канцелярських скріпок різного кольору.
3. Вирізання з паперу якої фігури (наприклад, ялинки) правою і лівою рукою.
4. Нанизування ґудзиків, великих намистин на шнурок, а дрібних намистин, бісеру – на нитку з голкою.
5. Сортування бобів, квасолі, гороху, а також крупи (пшона, гречки, рису).
6. Застібання і розстібання ґудзиків, блискавок, кнопок, гачків.
7. Загвинчування і відгвинчування шайби, кришок у бульбашок, баночок.
8. Діставання бусинок ложкою зі склянки.
9. Складання дрібних предметів (наприклад, гудзиків, намистин) у вузький циліндр.
10. Намотування нитки на котушку і змотування її в клубок.
11. Продівання нитки в голку.
12. Пришивання ґудзиків і зшивання матеріалів різними видами швів.
13. Стирання гумкою намальованих предметів.
14. Капання з піпетки в вузьке горлечко пляшки.
15. Надівання і знімання колечка (масаж пальців).
16. Втикання канцелярських кнопок в дерев’яний брусок.
17. Комкання хустки (носовичок взяти за куточок однією рукою і увібрати в долоню, використовуючи пальці тільки цієї руки).
18. Прикріплення білизняних прищіпок до горизонтально натягнутій мотузки.
19. Перебирання чоток або бус одночасно двома руками назустріч один одному і назад.
20. Находження захованих предметів у «сухому басейні» з горохом та квасолею (в пластикових відрах або тазиках).
21. Зжимання і розжимання еспандера.
22. Катання гумових, пластмасових, дерев’яних, поролонових м’ячів з шипами (“їжачків”).
23. Ігри з конструктором, мозаїкою та іншими дрібними предметами.
Поради батькам. Вправи для розвитку пізнавальної діяльності дітей.
" Упізнай на дотик"
Мета: учити впізнавати на дотик предмети різної фактури, називати їх; поповнювати словник словами ( тверді - м'які, мокрі - сухі, гладенькі - шорстки та ін.); розвивати увжність, інтерес до гри.
Матеріал: " чарівний мішечок", предмети різної фактури.
ХІД ГРИ
Дитина по черзі занурюють руку в мішечок, обирають один предмет, описують, який він на дотик та намагаються впізнати його.
"Живе, неживе"
Мета: вчити дитину рзрізняти поняття "жива та нежива природа"; розвивати уважність, кмітливість, мислення, мовлення.
Матеріал: зелені та білі картки для дитини.
ХІД ГРИ
Ви називає предмет. Якщо він належить до неживої природи, то дитина піднімає білу картку, якщо до живої - зелену.
"Склади людину з геометричних фігур"
Мета: закріплювати назви частин тіла людини, місце їх розташування; розвивати вміння добирати такі геометричні фігури, що необхідні для викладання на папері певних частин тіла.
Матеріал: набори геометричних фігур для дитини.
ХІД ГРИ
Дорослий пропонує дітям уявити, що вони на прогулянці зустріли якусь людину, цю людину слід викласти на папері за допомогою геометричних фігур. Після того, як фігуру людини викладено, діти повинні відгадати, кого вони зобразили ( хлопчика, дівчинку, чоловіка, жінку).
.jpg)
ЩО РОЗПОВІСТИ ДІТЯМ ПРО ВЕЛИКДЕНЬ
Наближається найсвітліше християнське свято Христового Воскресіння, до якого ретельно готується майже кожна православна родина з маленькими дітьми. Незважаючи на інтуїтивне відчуття величі та радощів від прийдешньої події, не кожна дитина може відповісти, у чому сенс святкування Великодня та чому православні вважають цей день найбільш значимим у році.
Якщо вашому малюку вже виповнилось 4-5 років, ви можете розпочати його знайомство з християнськими традиціями, ненав’язливо залучаючи до процесу підготовки до святкування. Говорячи про значення Великодня для дітей, ми маємо на увазі, що члени сім’ї більшою чи меншою мірою шанують та дотримуються православних свят. Тому найбільш авторитетний в очах дитини родич може повідати історію про Воскресіння
Історія про Христа: що і як повідати
Щоб дитина адекватно сприйняла оповідане, потурбуйтесь про
Своєчасність: почати розмову про свято краще за кілька днів до дати. Адже так у дитини буде більше часу, щоб як слід осмислити розповідь та поставити хвилюючі питання.
Відповідну налаштованість усіх членів сім’ї. Важливо створити теплу та затишну атмосферу під час бесіди (зібратися усією родиною) та спробувати передати малюку урочисто-піднесений настрій.
Зміст та доступність розповіді. Не ускладнюйте оповідання чималою кількістю деталей та багатьма персонажами (особливо це стосується найменших). Головне – акцентувати увагу на основних етапах життя Христа, його чеснотах
Не забудьте роз’яснити смисл незамінних пасхальних атрибутів:
-
паска – великодній хліб, головна страва на столі;
-
крашанки, писанки - фарбовані яйця, що символізують нове життя. Згадайте, що раніше яйця фарбували виключно в червоний колір, який означає кров Христову, пролиту за нас.
-
запропонуйте своїм діткам разом намалювати писанку!
Ось, які чудові писанки малюють наші дітки вдома!!
Продовжуємо формувати уявлення дітей про сизонні зміни і природні явища. Ці відио допоможуть вам, познайомити дитину з весняними місяцями, явищами природи. Переглядаючі їх, будьте поряд, щоб ви могли пояснити дитині, якщо вона щось не зрозуміє, нехай дитина назве всі явища, які вона запам'ятала. Буде зовсім чудово, якщо ви переглянувши останнє відио, запропонуєте дитині зобразити весну, і якесь явище, яке ми можемо спостерігати навесні. Пам'ятайте головне, щоб їй це приносило задоволення! Нехай фантазує, виявляє ініціативу, уяву, креативність.
А ви, здогадалися, яке явище природи зобразив Даніл на своєму малюнку?
Поради батькам дітей з порушенням зору
Кожного року в дитячі навчальні заклади вступають діти, що мають різноманітні клінічні форми порушення зору, які обумовлюють різноманітність вторинних відхилень в психічному, фізичному розвитку дітей, у формуванні орієнтації в просторі, координації рухів і т.д. При цьому, бідність зорової інформації нерідко негативно впливає і на інтелектуальний розвиток дитини.
Комплексне лікування порушень зору передбачає різні способи офтальмологічного й корекційного впливу в сполученні із загально зміцнювальними заходами й лікуванням супутніх захворювань.
Найбільш сприятливим оптичним корекційним засобом є окуляри. Окуляри поліпшують зір, створюють нормальні умови для розвитку й роботи очей. Вони ліквідують невідповідності в акомодації й конвергенції, що супроводжують далекозорість і короткозорість, сприяють розвитку бінокулярного зору.
Дуже важливо, щоб окуляри були правильно вдягнені, оправа добре підібрана до особи, відстань між центрами лінз дорівнювало відстані між зіницями дитини. Недбало вдягнені окуляри не роблять потрібної дії, як, втім, і нерегулярне користування ними. Скло окулярів варто періодично змінювати, тому що з віком заломлююча сила ока також змінюється. До зручних, точно підібраних окулярів діти звикають швидко й не відмовляються їх носити. Строк користування окулярами визначається лікарем-окулістом. Гострота зору дитини може змінюватись в залежності від віку.
Виховання і навчання дітей з порушеннями зору має здійснюватись обов’язково з урахуванням їх можливостей. При знижених зорових функціях відмічається підвищена втомлюваність дітей, знижується їх працездатність.
Необхідно слідкувати за відповідністю меблів до росту дітей, за дотриманням правильної посадки при виконанні зорових робіт (читання, малювання и т.д.), за правильним використанням засобів індивідуальної оптичної корекції та інших оптичних засобів.
Перегляд телевізійних передач і робота з комп’ютером передбачають дотримання певних рекомендацій і вимог.
Не можна дивитись телевізор у повній темряві,тому що при слабкому освітленні погано розрізнюють кольори, а різкий контраст між яскравим екраном і неосвітленим приміщенням несприятливий для зору. Тому в приміщенні, де стоїть телевізор, має бути ввімкнене неяскраве світло (позаду або збоку від глядача). Мінімальна відстань від екрана до очей глядача має складати не менше 5-7 діагональних розмірів екрана.
Дошкільникам і молодшим школярам можна дозволити безперервно дивитися цікаві для них передачі тривалістю до 10-15 хвилин. Крім того, для дітей молодшого віку рекомендується обмежити телевізійні сеанси до одного-двох разів на тиждень.
Не забувайте про правильну організацію режиму занять та відпочинку.
Важливо так продумати режим дня дитини, щоб попередити зорове стомлення.
Під час занять слідкуйте, щоб світло падало з лівої сторони. Шкідливо, якщо світло направлене в обличчя та засліплює очі.
Недостатнє освітлення також шкодить: дуже напружується зір, швидко втомлюються очі, різко знижується працездатність. 3аняття при недостатньому освітленні викликає різке зниження гостроти зору головний біль. Вдома краще всього виконувати завдання при світлі настільної лампи, покритою зеленим абажуром або матовим.
Для охорони зору необхідно робити перерви в зоровій роботі (читанні, письмі, розгляданні ілюстрацій) через кожні 10-15 хвилин. Під час перерви треба робити соляризацію, пальмінг, дивитися вдаль, рухатися на свіжому повітрі. Під час заняття слідкувати, щоб підручник, зошит були на відстані 30-35 см. від очей.
Оскільки рух очей – це перша умова для доброго зору, потрібно спонукати дитину розглядати, розрізняти на вигляд, концентрувати зір на великому-маленькому, близькому-далекому.
Іграшки та дидактичні ігри повинні бути виготовлені з нетоксичного матеріалу. Дуже бажано, щоби м’які іграшки-звірята мали природні форми і кольори, тоді у дитини формується правильне уявлення про довкілля. Дерев’яні іграшки, виготовлені за популярними методиками Монтессорі та Нікітіних, є корисними і приносять справжнє задоволення для дітей. Вони розроблені з урахуванням вікового розвитку дітей, забезпечують всебічний розвиток і покращення зору.
Дуже корисними є прогулянки, коли дитина збирає різні природні матеріали (камінці, каштани, листя), розглядає птахів, звірят. А саме спостереження за природою у різні пори – це хороше тренування, активізація дитини до споглядання.
У домашніх умовах дитина активізує (і відповідно розвиває) зір у грі з дрібними предметами: ґудзиками, намистинками, прищіпками, насінням, крупами, які можна сортувати в окремі посудини.
Вправи, легкі для виконання в домашніх умовах, корисні для здорових дітей і необхідні для дітей з порушеннями зору
Рух очей забезпечує нормальний розвиток і роботу очей. Рухи очей поділяються на довільні (під час переведення погляду з однієї точки на іншу) і мимовільні (здійснюються автоматично, мають дуже маленьку амплітуду, не помітну під час зовнішнього огляду ока). Ось кілька вправ для нормалізації рухів очей за Вільямом Бейтсом, американським лікарем-тифлопедагогом.
Вправа 1. Запропонуйте дитині подивитися вправо, потім вліво, кожного разу повертаючи голову в тому ж напрямку, що й очі (але в жодному разі не навпаки)
Вправа 2. Нехай дитина спробує розгойдувати тіло, голову та очі подібно до маятника. Очі при цьому мають бути закритими, а очні яблука рухатися разом з головою.
Вправа 3. Навчіть дитину наслідувати ходу слона: повільно робити кроки всім тілом, повертаючи при цьому й голову відповідно вліво і вправо, поперемінно за кожним кроком.
Вправи для розслаблення всього тіла, включно з очима, а саме – великі повороти.
Вправа 1. Поставте дитину обличчям до вікна, ноги на ширину плечей. Руки мають вільно звисати. Нехай вона правно поверне тулуб до лівої стіни, щоб лінія плечей була паралельною до стіни. Для пошершення виконання вправи можна дозволити дитині відривати п’яту від підлоги. Голова, плечі та очі мають під час повороту рухатися разом. Очі розслаблені, не розглядають жодних предметів, щоб очні м’язи не працювали. Дихання – у зручному ритмі. На початку вправи можна чергувати повороти: 4 з відкритими очима, потім 4 – з закритими. До кожного повороту переходити поступово лише з відкритими очима.
Вправа 2. «Ведмедик хитається». Дитина має стояти розслаблено і переступати з однієї ноги на іншу, відриваючи п’яти від підлоги і злегка хитаючись, як це роблять ведмеді в зоопарку. Дивитися потрібно в напрямку носика, не зупиняючись поглядом на жодному з предметів, які потрапляють у поле зору. Під кінець кожного хитання можна м’яко моргати.
Наступний етап – виконання малих поворотів (коротких похитувань), призначених для розслаблення очних м’язів, м’язів шиї, для пошіплення кровообігу і збільшення притоку крові до очей.
Вправа 3. «Повороти пальців». Дитина має поставити вказівний палець однієї з рук перед носом. М’яко повертаючи голову з одного боку в інший, намагатися дивитися не на палець, а повз нього. Буде здаватися, що пальчик рухається. Це відчуття посилиться, якщо повороти робити із закритими очима, щоб кінчик носа щоразу торкався пальця. Якщо дитині не вдається досягти ілюзії руху пальця, тоді нехай вона піднесе до носа долоню з широко розтуленими пальцями. Повертаючи голову, нехай дивиться крізь них, уявляючи, що перед нею парканчик. Пальці мають неначе пропливати перед нею. Чергуйте 3 повороти із закритими очима, 3 – з відкритими. Таких поворотів слід виконати 10-15, із рівним диханням.
Вправа 4. Розмістіть вказівний палець однієї з рук дитини на відстані 15 см від правого ока. Нехай вона трошки повертає голову з боку в бік, дивлячись перед собою. Має здаватисЯ, що палець рухається. Ця вправа легша за попередню і дає змогу швидше досягти ілюзії рухів пальця.
Вправи на кліпання корисні як для розвитку нормального зору, так і при всіх видах порушень зору.
Вправа 5. Кліпання. Це рефлекторні рухи повік людини. Кліпати у вправі потрібно якомога частіше. Проведіть з дитиною такі ігри:
-
ви і дитина маєте закрити долонею праве око, а лівим безперервно кліпати. Потім навпаки;
-
нехай дитина подивиться в дзеркало на своє праве очко і кліпне лівим оком. Потім подивиться на ліве око, а кліпне правим;
-
перекидаючи з руки в руку м’ячик, потрібно кліпати при кожному торканні його руками;
-
під час повільної прогулянки дитина на кожний зроблений крок кліпає очима, щоб здавалося, ніби земля рухається їй назустріч;
-
по черзі з дитиною невисоко підкидайте догори м’ячик, стежачи за ним поглядом, переміщуючи голову за рухом очей;
-
рахуйте разом з дитиною з нерегулярними інтервалами і кліпайте на кожний рахунок;
-
кліпайте на кожний вдих і видих тощо.
Вправа 6. Для посилення кровообігу в очах корисно полоскати закриті очка дитини по черзі теплою і холодною водою; занурити обличчя у воду, відкрити очка і покліпати ними вгору-вниз, направо-наліво, по колу. Воду краще використовувати кип’ячену. Візьміть широку мисочку, наповніть її охолодженою кип’яченою водою, піднесіть до очей. Нехай дитина спробує опустити в неї око, щоб воно занурилося у воду, і часто помограє ним у воді.
Як говорить народна мудрість: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути», і це буде можливим тоді, коли у вашої дитини нормально розвиватиметься зір
Як з дитиною вивчити вірші!
Найчастіше запам’ятовування відбувається мимоволі, коли якийсь предмет або явище потрапляє в поле зору дитини і зумовлює жваву реакцію. Інформація «обростає» асоціативними зв’язками й закріплюється в пам’яті. Якщо ж дитина намагається вивчити й запам’ятати щось абстрактне, не підкріплене картинкою, асоціацією, — на успіх розраховувати не варто. Звичайно, у дітей із ЗНМ та ЗПР ці особливості виражені яскравіше, ніж в інших дітей, і сильніше впливають на процеси пізнання та загального розвитку.
Отже ви з легкістю вивчите вірш, адже дитина його буде сприймати не лише на слух а й візуально. Вивчення віршів, пісень, переказ казок, коротких оповідань т. д., дуже добре розвивають пам’ять, мовлення, уяву.
Вчито вірші за топомогою мнемотехніки.
