Розвиваючі логопедичні мультфільми
Вправи для артикуляційної моторики
Процес розвитку артикуляційної моторики займає одне з головних місць у логопедичній роботі з формування правильної звуковимови. Він включає в себе: вироблення у дитини повноцінних рухів органів мовленнєвого апарату, формування вміння переходити від простих артикуляційних рухів до складних, які будуть використовуватися в подальшому для правильної вимови звуків.
.jpg)
Важливість розвитку дрібної моторики для формування правильного мовлення дитини
В роботі з дітьми (а особливо з тими, що вже мають порушення мовлення) велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м’язів рук. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування. Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок.
З самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Вже в ранньому дитинстві можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, які пов’язані з корою головного мозку. В ранньому та молодшому дошкільному віці необхідно виконувати прості вправи, які супроводжуються віршованим текстом, не забувати про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання та розстібання ґудзиків, зав’язування шнурків і т. п. і, звичайно, в старшому дошкільному віці робота з розвитком дрібної моторики та координації рухів руки має стати важливою частиною підготовки до школи. Пам’ятайте, що малюкам пропонуються вправи у спрощеному варіанті, доступні їх віку. Більш старшим дітям завдання можна ускладнювати.
Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Велике значення в цих іграх-вправах має текст. Він має бути веселим, доступним для дітей даного віку.
Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності.
.jpg)
Розвиток дихання для правильної вимови звуків
Дорослим слід навчити малюка правильно користуватись диханням під час мовлення. Логопедичні дихальні вправи використовуються з метою вироблення цілеспрямованого струменя повітря, необхідного для вимови звуків.
Перед початком дихальної гімнастики необхідно провітрити приміщення. Під час виконання логопедичних дихальних вправ потрібно стежити, щоб дитина дихала діафрагмально. Під час вдиху живіт випинається вперед, плечі не піднімаються. Під час видиху живіт втягується.
Дихальна вправа "Кулька"
Надути щоки. Повільно, плавно випускати повітря через губи, витягнуті вперед.
Дихальна вправа "Хом'як"
Поперемінно надувати щоки.
Дихальна вправа "Футбол"
Губи витягнуті вперед. Здувати ватну чи пінопластову кульку на протилежний край столу. Слідкувати, щоб видихуваний струмінь повітря був цілеспрямованим, а щоки не надувались.
Дихальна вправа "Бульбашки"
Рот трохи відкрити. Широкий кінчик язика впирається у нижні зуби. Посередині язика покласти соломинку для коктейлю, кінець якої опустити у склянку з водою. Дути у соломинку так, щоб утворювались бульбашки. Слідкувати, щоб губи були нерухомими і щоки не надувались.
Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:
-
Розминати пальцями пластилін, глину.
-
Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки, шарики.
-
Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто.
-
Стискати та розтискати кулачки.
-
Робити м’які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.
-
Двома пальцями руки (вказівним та середнім) “ходити” по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.
-
Показувати окремо тільки по одному пальчику.
-
Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу.
-
Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею.
-
Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.
-
Нанизувати великі ґудзики на нитку.
-
Зав’язувати вузлики на мотузці.
-
Застібати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки. Закручувати шурупи, гайки.
-
Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.
-
Складання матрьошок.
-
Малювання у повітрі.
-
Ігри з піском, водою.
-
Малювати, розфарбовувати, штрихувати.
-
Різати ножицями.
Коли діти починають розмовляти
Першим виявом мовлення в дітей є аґукання. Коли вони трохи підростають, то починають вимовляти найпростіші сполучення звуків та слова (наприклад, «мама», «тато» тощо). Наступне досягнення розвитку мовлення дитини – її здатність складати зі слів найпростіші речення. Але коли ж чекати від дитини того чи іншого прогресу в розвитку мовлення? Розгляньмо, як діти починають розмовляти, як допомогти їм розвинути цю навичку, які відхилення в мовленнєвому розвитку можуть виникнути в дитини.
Як діти вчаться говорити
Діти вчаться говорити поступово, у декілька етапів. Варте здивування те, що перший етап проходить ще в лоні матері. Дослідження засвідчили, що в ділянках мозку плоду, що відповідають за мовлення, активність виявляється ще на 7-му місяці вагітності щоразу, коли мама говорить голосніше, ніж зазвичай, або повільно й виразно промовляє слова. Експерти вважають, що така зміна манери мовлення є для дитини своєрідним мовним уроком.
На етапі завершення вагітності плід уже може чути слова. Новонароджені діти мають нечисленні, але важливі знання, наприклад, здатність відрізняти рідну мову від іноземної. Проте розвиток мовлення дитини відбувається крок за кроком.
Коли діти починають говорити
Діти починають аґукати у віці близько двох місяців. Ці звуки лежать в основі подальшого мовленнєвого розвитку. У віці чотирьох місяців дитина починає лепетати. Розвиток триває, і у дванадцять місяців дитина зазвичай починає говорити найпростіші слова. У два роки дитина вимовляє слова усвідомлено, а в три – починає розмовляти з тими, хто навколо неї. Як і розвиток будь-якої іншої сфери, мовленнєвий розвиток дитини включає певні етапи.
Етапи мовного розвитку дитини
У певному віці діти досягають різних показників мовленнєвого розвитку.
1–3 місяці
-
Дитина починає аґукати. Це перші звуки, які вона вимовляє. Дитина експериментує з голосовим апаратом, використовуючи звуки, щоб привернути увагу батьків.
-
Дитина видає звуки, які означають, що їй комфортно. Часто батьки можуть почути, як малюк вимовляє звуки [м] або [о]. Так він показує, що йому комфортно, або заспокоює себе.
2–6 місяців
-
Дитина лепече й наслідує звуки навколишнього світу. Дитина лепече, вимовляючи довільні звуки. Найчастіше таким чином вона наслідує звуки, які чує навколо. Шляхом наслідування дитина засвоює нові слова.
-
Дитина вимовляє голосні й іноді приголосні звуки. Голосні звуки дитині вимовляти легше, оскільки при цьому їй не доводиться робити складних рухів язиком. Певні приголосні звуки (наприклад, [п], [б]) вимовляти легше, ніж інші, тому діти зазвичай вимовляють їх одними з перших.
До 12-ти місяців
-
Дитина вимовляє перші слова. Підходячи до однорічного віку, дитина говорить перші слова з легким для вимови набором приголосних – «мама», «тато», «баба». Спочатку дитина вимовляє ці слова довільно, не вкладаючи в них значення. Поступово вона навчається правильно адресувати ці слова.
-
Дитина вимовляє звукосполучення для вигуків. Ви можете часто чути від дитини «ой», коли вона впускає на підлогу іграшку. Вигуки – частина словникового запасу дитини, вона починає їх вживати на порозі однорічного віку.
12–18 місяців
-
Дитина вимовляє декілька слів. Перші слова, які вимовляє дитина, – назви предметів, що їх вона бачить навколо (іграшки, пляшечка, одяг тощо). Дитина називає предмет, який вона хоче використовувати в той чи інший момент, наприклад, може сказати «пляшечка», коли голодна.
-
Дитина говорить «ні». Дитина може хитати головою й говорити «ні». Використання слова «ні» означає кращу взаємодію між мовленнєвими й пізнавальними навичками.
18–24 місяці
-
Дитина повторює слова. На порозі двохрічного віку дитина повторює слова і фрази, почуті від інших людей. У молодшому віці вона просто белькотіла, наслідуючи мовлення інших, не намагаючись вимовляти слова правильно.
-
Дитина вимовляє близько 50-ти слів. Її словниковий запас становлять слова «привіт», «бувай», «ходімо» тощо. Розширюючи свій словниковий запас, дитина вчиться складати прості речення, що складаються із 4–6 слів.
24–36 місяців
-
Дитина використовує в мовленні займенники. Це означає, що вона розуміє правила використання 1-ї та 3-ї особи.
-
Дитина підтримує розмову. Тепер ви можете повноцінно розмовляти з вашою дитиною. Досягнення цього показника означає, що дитина цілком засвоїла всі мовленнєві навички, яких вона може набути в дошкільному віці.
.jpg)
Казка про Веселий Язичок
Жив собі Веселий Язичок у своєму чарівному будиночку (широко відрити рот, показати язик, порухати ним у роті). Ти, мабуть, здогадався, що цей будиночок – рот. Двері у будиночку то відкриваються, то закриваються. Ось так (по черзі відкривати і закривати ротик, ритмічно, в помірному темпі). Кожного дня Язичок виходить з будиночка на прогулянку (висунути язика). І от одного разу Язичок вийшов погрітись на сонечку, приліг він на ґанку (покласти широкий язик «лопаткою» на нижній губі). Раптом подув сильний вітер, Язичок здригнувся (зробити вузький язик «голочкою»), сховався в будиночок і зачинив за собою двері (забрати язик та закрити рот). Дуже полюбляв Язичок грати у футбол (по черзі впиратись кінчиком язика то в ліву, то в праву щоки), на барабані (стукати кінчиком язика в зуби д-д-д), гойдатись на гойдалці (відкрити рот, кінчиком язика по черзі тягнутись до носа, потім до підборіддя), їздити на конику («клацати» язиком, присмоктуючи та різко відриваючи його від піднебіння). А коли награється, Язичок йшов до свого будиночка відпочивати (знову забрати язик та закрити рот). Який слухняний у тебе Язичок!
.jpg)
«Мовлення дорослих – взірець для наслідування».
Так улаштована людина, що їй замало просто чути звуки. Вона намагається їх відтворити органами мовленнєвого апарату. Багато дітей до того, як вимовлять слово машина, називають її звуком, що нагадує ревіння мотора, згодом він перетворюється на звук клаксона (бі-бі), і тільки потім вимовляється саме слово. Це відбувається тому, що дитина спочатку навчається розрізняти немовленнєві звуки, а отже, наслідує саме їх. Досить часто навіть самі батьки не можуть зрозуміти мовлення своєї дитини, тому що дорослі в спілкуванні орієнтуються на слово, а не звуконаслідування. Минає час, слово з'явилося, але чомусь неправильно вимовляється: іма, сина, асина, масіна, масина. У кожної дитини по-різному відбувається вимова кожного слова. Пов'язане це з недостатньо натренованими м'язами язика. І поки дитина не налагодить роботу органів мовленнєвого апарата, вона вимовлятиме слова неправильно, невиразно, не дотримуючись порядку звуків і складів у слові, із численними замінами складних звуків простішими, тими, що виходять.
Але рано чи пізно самостійно або за допомогою логопеда складні звуки починають з'являтися в мовленні дитини. А от що з ними робити, вона не знає. Розуміє, що потрібно їх вимовляти в якихось словах. Але в яких? Якби їх було два-три, досить було б назвати їх для дитини — і проблема розв'язана. Але ж їх так багато, що навіть складно полічити! Як же допомогти дитині запам'ятати вимову слів? Адже є мишка, і є миска, є слово рак, але і є слово лак, є слово чітко, і є слово щітка. А є слова ще складніші: де потрібно вимовити відразу два звуки, а от коли який — незрозуміло (мармелад, Сашко). Якщо дитина тривалий час заміняла звук [р] на звук [л], то найчастіше виникає думка, що звука [л] в мовленні взагалі не повинно бути. І тоді у всіх словах, де раніше вживався цей звук, з'явився на його місці звук [р]. Добре, що ракета вже не лакета. Але ж і ложка перетворилася на рожку. Що ж робити? Як допомогти? Чи минеться це? Як довго триватиме цей період?
Що робити?
По-перше, не панікувати. Головне правило для батьків: говорити з дитиною на будь-які теми, приділяти спілкуванню якнайбільше часу й говорити правильно, не сюсюкаючись із дитиною, не повторюючи її неправильну вимову. Тільки таким чином вона почне запам'ятовувати слова, у яких міститься складний для неї звук. Тільки так дитина відчуватиме дискомфорт від свого невміння говорити правильно, і тільки так прагнутиме досягнення результату. Дитині в цей момент дуже важко: посилено працює слухомовленнєва пам'ять, слухова увага. Саме в цей період вона вдячно, нехай навіть не дякуючи за неї, прийме вашу допомогу у вигляді виправлення її недоліку мовлення. Хапайте момент! Усіля-ко підтримуйте малюка, похваліть, якщо він без вашої допомоги, випадково відгадавши, правильно вимовить те або інше слово.
Ігри та вправи з розвитку дихання
Для формування повноцінного мовлення у дітей важливе значення має постановка правильного мовленнєвого дихання. Плавне мовленнєве дихання формується на основі фізіологічного дихання. У деяких дітей можуть спостерігатися порушення правильного фізіологічного дихання, тобто недостатнє збагачення легких киснем. Тому так важливо навчити дитину дихати правильно.
Логопедична гра- Забий м'яч у ворота
Запропонуйте дитині подути на ватний чи поролоновий м'ячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.
Логопедична гра Язичок - футболіст
Як і в попередній вправі, треба забити м'яч у ворота, але тепер із допомогою язика. Дитина повинна усміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, ніби вимовляючи звук [ф], дути на кінчик язика.
Логопедична гра - Літак
На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб «літак» полетів угору.
Логопедична гра -Пелюстки
Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюстки злетіли з вашої долоні.
Логопедична гра - Кораблик.
Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або пінопластовий кораблик та покладіть його на воду Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи звук [ф], а потім переривчасто, наче вимовляючи звук [п-п-п-п].
Вправи для розвитку мовленнєвого дихання
Майже у всіх дітей, що заїкаються, порушене мовленнєве дихання. Під час корекційноїроботи з усунення заїкання важливо навчити дитину говорити не поспішаючи, на видиху. Тому важливе місце в роботі займуть вправи для розвитку правильного мовленнєвого дихання.
Кулька
Цю вправу бажано робити спочатку лежачи (щоб дитина повністю розслабилася), а потім сидячи чи стоячи. Вдих через злегка відкритий рот (живіт надувається, як кулька, плечі не піднімати). Видих через вільно відкритий рот, неначе кулька повільно здувається. Рух живота контролюється рукою. Цю сму вправу повторити з подовженим видихом на звуки (А, О, У, И). Видих під час вимови цих звуків повинен бути спокійним і безперервним.
Задуй свічку
Короткий спокійний вдих носом, потім пауза (затримати дихання на 1—2 сек.) і довгий безперервний видих через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф», начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики).
Літак
Покладіть дитині на долонь маленький шматочок ватки чи паперу. Тримаючи долоню з ваткою на рівні рота, дитина повинна подути на «літак», щоб він полетів. Чим далі полетіла ватка, тим краще дитина зробила вдих і видих.
Нюхаємо квіточку
Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині понюхати квітку, духи, фрукти;
Усі мовчать
Зробити вдих, а видихнути на звук [з], доторкнувшися вказівним пальцем до губ, неначе попросити тиші.
Де дзвенить комарик?
Дитина, сидячи на стільці, одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч робить довгий видих на звук [з-з-з-з].
Гарячий чай
У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом, а на видиху дує в чашечку, вимовляючи пошепки [ф-ф-ф-ф], начебто студить гарячий чай.
Кораблик
Налийте в миску води, покладіть на воду паперовий кораблик і запропонуйте дитині «допомогти» корабликові переплисти на іншу сторону миски. Дитина робить вдих носом, а на видиху вимовляє «пф» і дує при цьому на кораблик. Чим дужчий повітряний струмінь, тим далі попливе кораблик.
Ігри та вправи для подолання затинання
Вправи для зняття м'язової напруги
При затинанні часто напружені м'язи обличчя, губ, язика, пальців рук. Дуже важливо навчити дитину м'язового розслаблення під час мовлення. От деякі вправи, що допоможуть дитині розслабитися. Підняти руки вгору і виконувати махи руками.
Допоможемо мамі
Помахати розслабленими кистями рук біля підлоги, імітуючи полоскання білизни. Стати рівно, розвести руки в сторони до рівня плечей та «упустити» розслаблені руки у вихідне положення.
Струсимо водичку з рук
Струснути розслабленими кистями рук, начебто струшуючи краплі води. Нахилити голову вперед, назад, праворуч, ліворуч, а потім виконати декілька кругових обертів головою спочатку в одну сторону, потім в іншу. Повільно покачати розслабленими руками з боків тулуба назад.
Кулачки силачі
Пальці рук під рахунок до 5 із силою стиснути в кулачки, на рахунок 5 розтиснути, струснувши кисті рук, до того ж, зосередити увагу дитини на тому, як пальчикам приємно відпочивати.
.jpg)
СИСТЕМА ЛОГОПЕДИЧНОЇ РОБОТИ З ПОДОЛАННЯ СПАСТИЧНОЇ ДИЗАРТРІЇ
1. Нормалізація тонусу в артикуляційному апараті, мімічній мускулатурі і кінцівках:
а) підбір спеціальної пози, при якій спостерігається максимальне зниження тонусу і мінімальний вплив патологічних тонічних рефлексів в процесі мовного акту;
б) погойдування торса дитини і легкі поштовхи всіх кінцівок.
2. Розвиток і формування кінестетичного контролю:
а) формування кінестетичного слідового образу в артикуляційних м'язах: логопед своєю рікою відтворює певне положення мови і губ у дитини в залежності від артикуляції звуку;
б) масаж артикуляційної мускулатури за загальноприйнятою методикою і точковий масаж методом штопора.
3. Формування слухового контролю за вимовою і розвиток фонематичного аналізу:
а) ігри на вправи із звуконаслідування;
б) робота з розвитку фонематичного аналізу і синтезу за загальноприйнятими методиками.
4. Нормалізація пропріоцептивної дихальної мускулатури:
а) відпрацювання подовження видиху;
б) формування вміння затримувати дихання і регулювати силу і поштовх струменя, що видихається.
5. Формування мовного дихання поза фонацією:
а) постановка грудобрюшного дихання;
б) відпрацювання синхронного дихання з логопедом.
6. Формування синхронності мовного дихання і голосоподачи:
а) відпрацювання синхронного дихання на складах: АХ, УХ, ІХ;
б) відпрацювання голосоподачі при обопільному контролю руки дитини і логопеда при співі голосних А- - -, У- - -, І- - -
7. Корекція порушень звуковимови. Послідовність постановки і корекції порушень звуковимови залежить від локалізації підвищення тонусу в артикуляційному апараті і індивідуальних здібностей дитини до пристосування. В першу чергу ставляться ті звуки, при утворенні яких відповідні відділи мови і губ найменш спастичні. При постановці звуків необхідно спиратися на всі збережені аналізатори та використовувати вже відновлену функції
Розмовляємо за допомогою пальчиків
З кожним роком все частіше можна спостерігати паралельно із затримкою мовленнєвого розвитку у дітей також і різні рухові відхилення. Насамперед це стосується артикуляційної моторики в сукупності з загальною руховою незграбністю, порушенням тонких рухів пальців рук - відразу ж спостерігається їх уповільнена, а часто і хаотична, незлагоджена робота.
Значні труднощі виникають у малят при відображенні певного положення пальців за запропонованим зразком, а потрібний результат не завжди досягається навіть при численних повтореннях. Малюки ледь справляються з одночасними рухами пальців правої і лівої руки. Недосконалість пальчикової моторики спостерігається і під час образотворчої діяльності: виникають значні складнощі у використанні олівця, пензлика, ножиців, дитина не може розім'яти пластилін, скачати з нього кульку, ковбаску, зліпити потрібну фігуру. Моторна незграбність пальців створює певні незручності й труднощі також у щоденному побуті, коли доводитися защібати ґудзики, шнурувати черевики, вправлятися з ложкою, виделкою, ножем.
Найбільш результативними у розвитку пальчикової моторики є:
-
пальчикова гімнастика;
-
вправи з використанням дрібних предметів (ґудзиків, камінчиків, намистин, мозаїки тощо);
-
письмові вправи у спеціальних зошитах (формують графічні навички).
Різноманітні ігрові вправи слід проводити протягом дня:
-
під час ранкової зарядки;
-
на прогулянці;
-
під час інших режимних моментів.
Використовуйте будь-який зручний момент, підключайте творчу уяву для формування стійкого інтересу до такого виду діяльності.
Пропонуючи малюку ігровий матеріал, потрібно дотримуватися принципу «від простого до складного». Нові вправи повинні розучуватися послідовно, поетапно, з оптимальним навантаженням і часто повторюватися. Подібні завдання не тільки викликають у дітей цікавість, вони здатні підвищити психічний тонус, поліпшити працездатність.
Ігрові вправи для формування тонких рухів пальців рук
-
«Кільце для мами» (великим і вказівним пальцем однієї руки зробити коло, решта - підняті вгору), «Окуляри для бабусі» (та ж дія двома руками), «Вчимо братика ходити» (великі і вказівні пальці круговими рухами у формі «вісімки» по черзі торкаються один до одного).
-
«Клубочок для бабусі» - змотування пряжі в клубок.
-
«Допоможи Попелюшці відібрати квасолю (горох, крупу ...)» - з суміші насіння то одним, то іншим пальцем відібрати в окремі гірки насіння одного виду; другий варіант - в глибоку тарілку насипати насіння двох або декількох видів, великим і вказівним пальцями брати насіння і сортувати в тарілки менших розмірів.
-
«Шнурування», «Обведення і штрихування трафаретів», «Шиття по контуру», «Зав'язування ляльці банта» - виконання відповідних дій.
-
«Дружня сім'я»
Цей пальчик - дідусь,
Цей пальчик - бабуся,
Цей пальчик - тато,
Цей пальчик - мама,
Цей пальчик - я.
Ось і вся моя сім'я.
Дорослий пропонує дитині стиснути долоні. Проговорюючи слова потішки, пальці рук, починаючи з великого, торкаються один до одного, як ніби вітаються. На останній рядок пальці стискаються в «замок».
-
«Як заєць плутає сліди» - великий палець правої руки торкається до мізинця лівої руки, а мізинець правої - до великого лівої руки. Далі в такому ж порядку торкаються один до одного безіменні і вказівні пальці. У конці «плутанини» разом стикаються середні пальці. Ці ж рухи повторюються в протилежному напрямку, починаючи з середніх пальців.
.jpg)
.jpg)
Художня ілюстрація – помічник у формуванні зв'язного мовлення
Використання ілюстративного матеріалу має величезне значення у розвитку мовлення дитини. Демонстрація яскравих ілюстрацій простого і зрозумілого змісту спонукає до розмови навіть мовчазних, сором'язливих дітей.
Ілюстрації – це малюнки, надруковані в книзі поряд з текстом і безпосередньо пов'язані зі змістом та ідеями твору.
Художня ілюстрація покликана допомогти читачеві (як маленькому, так і дорослому) правильно зрозуміти задум письменника, характери окремих персонажів, літературні образи. Засобами графічного мистецтва художник розставляє смислові акценти у творі, показує основну лінію розвитку описаних подій.
Ілюстратор дитячої книги, до того ж, своїми малюнками конкретизує, уточнює текст, часто за власним розсудом доповнює його вигаданими деталями. Він, можна сказати, «оживляє» твір, допомагає читачам зрозуміти його зміст, чіткіше уявити і глибше відчути те, що хотів сказати автор.
До того ж ілюстрація, сприяє формуванню вміння розповідати, може також допомогти батькам навчити дитину правильно вживати ту чи іншу граматичну форму. Описуючи зображене художником, дитина вибудовує речення, підбирає потрібні слова і словосполучення, збагачуючи таким чином своє мовлення. Після перегляду ілюстрацій діти краще, повніше сприймають сам твір (розповідь, казку, вірш). А переказ тексту стає зв'язним, виклад – більш образним, часто з елементами творчості.
Нижче запропоновані варіанти логопедичних ігор та вправ, які будуть корисні батькам в роботі з дітьми з використанням художніх ілюстрацій і мовленнєвого матеріалу.
Логопедична вправа «Склади розрізну ілюстрацію»
Для вправи потрібно заздалегідь підготувати художню ілюстрацію: придбану або самостійно роздруковану на принтері. Розрізати її на кілька частин залежно від рівня підготовки дитини і запропонувати з окремих частин скласти цілісну ілюстрацію. Далі, використовуючи отриману ілюстрацію, розповісти, що на ній намальовано, скласти невелику розповідь.
Логопедична гра «Магазин ілюстрацій»
Дитина-покупець говорить назву книги, яку хоче купити. Продавець дає їй потрібну книгу, а дитина за допомогою ілюстрацій переказує зміст книги.
Логопедична гра «Відгадай»
Дорослий звертається до дитини: «Я загадав такі слова: дід, баба, курка, яйце, миша. Яка це казка?» Дитина повинна назвати казку, знайти потрібну ілюстрацію і переказати казку.
Логопедична гра «Збери ілюстрацію»
Кілька розрізних ілюстрацій змішують і пропонують дитині зібрати на вибір одну. Після того, як дитина виконає завдання, скласти невелику розповідь, використовуючи отриману картинку.
Також можна запропонувати дітям створювати саморобні книжки-картинки, малювати власні ілюстрації до улюблених казок і розповідей. Все це сприятиме збагаченню мовлення, розвитку творчого мислення, пам'яті, уваги, формуванню культури мовлення та естетичного смаку.
ПОРАДИ ЛОГОПЕДА БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ
На той час, коли Ваша дитина піде до школи, вона повинна володіти грамотною фразою, розгорнутою мовою, об’ємом знань, умінь і навичок, які передбачені програмою дошкільної освіти. Адже всі помилки, які роблять діти у мові, діти-школярі згодом переносять на письмо. А, враховуючи, що мовленнєвий розвиток продовжується ще і під час шкільного навчання, вони можуть спричинити різноманітні стійкі порушення у засвоєнні шкільних знань, насамперед з предметів мовного циклу: читання, письма, рідної мови. Порушення мовлення значно ускладнюють засвоєння дитиною іноземних мов, які у багатьох школах тепер вивчається з 1 класу.
Вченими встановлено, що діти, які йдуть до школи з вадами мовлення, набагато гірше підготовлені до навчання ніж діти з нормально розвиненою мовою. Такі діти мало і неохоче читають, отже мало знають, у них обмежений словниковий запас. Неуважне ставлення до мовлення дитини позначається не тільки на її техніці читання, але й грамотності.
Тому, якщо ваша дитина п’ятирічного віку говорить неправильно, навіть кілька звуків, їй потрібно відвідувати логопедичні заняття. А може ці недоліки самі пройдуть? До речі, так вважають немало батьків. Але доведено, що з віком дефект мови входять у звичку, закріплюються у слуховій пам’яті, важкі порушення впливають на розумовий розвиток дитини, якщо їй не буде надана відповідна допомога. Тому виховання чистої і правильної вимови всіх звуків рідної мови повинно бути закінчене в дитячому садку.
Більшість батьків хвилює лише неправильна звуковимова дитини, і дуже рідко звертається увага на недорозвинення лексичної та граматичної ланок мовлення. Не забувайте, що всі сторони мовлення формуються, розвиваються і функціонують у єдності та нерозривно пов’язані між собою. Тому важливо коригувати звуковимову, збагачувати словник, формувати граматичні категорії (рід, число, відмінки, час, вид), зв’язне мовлення та розвивати мислення, увагу та пам’ять. Тільки за таких умов навчання буде всебічним і сприятиме гармонійному розвитку малюка.
-
Розмовляйте з дитиною під час будь-якої діяльності. Розповідайте про те, що ви робите і що робить вона сама.
-
Учіться уважно слухати дитину, дивлячись їй в очі
-
Ставте відкриті запитання. Це стимулюватиме дитину давати повні відповіді
-
Витримуйте паузу після поставленого запитання
-
Розповівши дитині коротеньке оповідання, запропонуйте переказати його
-
Розглядайте разом ілюстрації до оповідань, сюжетні картинки. Запропонуйте відповісти не непрямі запитання: „Що було до того, що тут зображено? Що сталося потім?”
-
Для збагачення словника дитини вчіть її називати предмети, що навколо, їхні ознаки та дії з ними
-
Пам’ятайте ваша мова – зразок для дитини!!!
-
Завжди відповідайте на запитання сина чи доньки, підтримуйте їхню допитливість
-
Любіть дитину й хваліть її за позитивні вчинки та правильні відповіді
.jpg)
Логоритміка
Логоритміка – це низка вправ, завдань, ігор, що поєднує в собі музику і рухи, музику і слово, музику, слово і рухи. І все це направлення на вирішення корекційних, освітніх, а також оздоровчих задач.
Логоритміка - рухливі ігри та фізичні вправи у поєднанні з мовленням сприяють вдосконаленню загальної моторики. Може використовуватися психогімнастика або елементи психогімнастики, що залежить від індивідуальних особливостей дитини.
Основні завдання - це: зняти втому і напругу; внести емоційний заряд; удосконалювати загальну моторику; виробити чіткі координовані дії у взаємозв'язку з мовленням Якщо ми проаналізуємо рекомендовані схеми, які пропонують різні автори, то ми помітимо, що до них включено різні види музичної діяльності: співи, слухання музики, музично-ритмічні рухи, гра на дитячих музичних інструментах.
Співи – включають в себе вправи та підспівки для тренування периферичного відділу мовного апарату а також вправи для розвитку дрібної моторики, ігри зі співами, координацію співів і рухів.
Сприйняття музики (слухання) – використовується для релаксації для активізації і розвитку слухової уваги а також розвитку вольових рис характеру.
Музично-ритмічні рухи – мають на увазі вправи, ігри зі співами та словом, інструментальні ігри для розвитку уваги, пам’яті, координації рухів, орієнтації у просторі, почуття ритму, тощо.
Гра на музичних інструментах – допомагає розвитку почуття ритму та дрібної моторики.
Виходячи з усього цього, можна зробити висновки: музичний керівник, який знайомий з основами логопедії та зацікавлений в роботі з дітьми, у яких присутні вади мовлення допомагати в корекційній роботі кожній дитині.
Все, що оточує нас живе за законами ритму. Зміна пір року, день і ніч, серцевий ритм і багато іншого підпорядковане певному ритму. Будь ритмічні рухи активізують діяльність мозку людини. Тому з самого раннього дитинства рекомендується займатися розвитком почуття ритму в доступній для дошкільнят формі - ритмічних вправах і іграх.
Система ритмічного виховання набула великого поширення в країнах Європи на початку ХХ століття. Логопедична ритміка займає особливе місце в системі комплексного методу корекційної роботи з дошкільниками і служить меті нормалізації рухових функцій і мовлення, в тому числі дихання, голосу, ритму, темпу і мелодико-інтонаційної його боку.
Логоритмічні заняття - це методика, яка спирається на зв'язок слова, музики і руху і включають в себе пальчикові, мовленнєві, музично-рухові і комунікативні ігри. Взаємдія зазначених компонентів може бути різноманітною, з переважанням одного з них.
У системі логоритмічних роботи з дітьми дошкільного віку можна виділити два напрямки: вплив на немовленнєві та на мовленнєві процеси.
Основними завданнями логоритмічних впливу є:
-
розвиток слухового уваги і фонематичного слуху;
-
розвиток музичного, звукового, тембрового, динамічного слуху, почуття ритму, співочого діапазону голосу;розвиток загальної і тонкої моторики, кінестетичних відчуттів, міміки, пантоміміки, просторових організацій рухів;
-
виховання вміння перевтілюватися, виразності і грації рухів, вміння визначати характер музики, погоджувати її з рухами;
-
виховання переключаемости з одного поля діяльності на інший;
-
розвиток мовної моторики для формування артикуляційної бази звуків, фізіологічного і фонаціонного дихання;
-
формування і закріплення навику правильного вживання звуків у різних формах і видах мовлення, у всіх ситуаціях спілкування, виховання зв'язку між звуком і його музичним чином, буквеним позначенням;
-
формування, розвиток і корекція слухо-зорово-рухової координації;
Вправи на розвиток і активізацію різних функцій
Загальна моторика, координація рухів, орієнтування в просторі
Гра «Сонечко»
Діти стають навколо обруча, тримаються за нього. Вправа виконується під музичний супровід кілька разів. Дітям необхідно підняти обруч вгору, опустити вниз під вірші, які читає логопед.
Вранці сонечко встає -
Світлом осяває.
Увечері воно заходить -
Нічка наступає.
Якщо діти не можуть самостійно утримувати рівновагу за допомогою обруча, здійснюється педагогічний супровід.
Гра «Помічники»
Діти стоять і тримаються за обруч однією рукою. Вправа виконується під музичний супровід. Дітям необхідно пересуватися по колу під вірші, які читає логопед.
Ми по сонечку йдемо -
Ніжки зміцнюємо,
Щоб іграшки прибирати -
Мамі допомагати.
Якщо діти не можуть самостійно пересуватися, їм допомагає дорослий (тип допомоги залежить від тяжкості порушення). Вправа ускладнюється збільшенням кількості кіл.
Слухове сприйняття
Вправа «Дзвіночки»
Діти сидять на стільчиках, кожному даються дві картки: на одній зображений великий дзвіночок, на іншій - маленький. Вправа виконується під музичний супровід. На гучний звук потрібно підняти картку з великим дзвоником, на тихий - з маленьким.
Перед виконанням вправи логопед проводить бесіду про звуки, що нас оточують в житті. Він звертає увагу дітей на те, що звуки різні за силою, і демонструє це на музичному інструменті.
Моторика рук, міміка
Гра «Погріємо руки»
Діти сидять на стільчиках. Вправа виконується без музичного супроводу.
Логопед. Яка зараз пора року?
Діти. Зима.
Логопед. Взимку на морозі мерзнуть руки, давайте їх погріємо. Для цього потрібно потерти долоньку однієї руки об іншу, стиснути кулачки.
Ах ти, зимушка-зима!
Не боїмося ми тебе.
Ми долоньки «замочком»
стиснемо,
Їх погріємо і далі підемо.
Під час вправи увага звертається на те, щоб кожна рука по можливості активно брала участь. Попередні бесіди сприяють активізації мови дітей.
Гра «Діти вмиваються» Діти сидять на стільчиках. Вправа виконується без музичного супроводу. Діти повинні імітувати рухи вмивання.
Логопед. Що роблять люди вранці у ванній?
Діти. Вмиваються.
Логопед. Покажіть оченята, щічки, ніс. Тепер давайте покажемо, як всі вміють добре вмиватися. (Показує відповідні рухи).
Водичка, водичка, вмий моє личко,
Щоб оченята блищали,
Щоб щічки горіли
Щоб сміявся роток,
Щоб кусався зубок.
Увага звертається на те, як активно діти рухаються. Попередня розмова сприяє розширенню словника, зміцненню знань про гігієну, повторення назв частин обличчя.
Діти сидять на стільчиках. Вправа виконується без музичного супроводу. Діти на певний сигнал повинні виконувати мімічні рухи і промовляти вигуки.
Логопед. Виглянуло сонечко, стало тепло.
Діти (посміхаються). Ах! Ах! Ах!
Логопед. З'явилася хмара, скоро буде дощ.
Діти (хмуряться). Ух! Ух! Ух!
Логопед. Коли ми хворіємо, нам роблять уколи, це боляче.
Діти (морщаться). Ой! Ой! Ой!
Для більш емоційного виконання вправи використовується спеціальне обладнання у вигляді картинок або предметів. Звертається увага на те, щоб діти одночасно виконували мімічні рухи і проговорювали вигуки.
М'язова система, координація рухів, слухова увага
Вправа з м'ячем Діти сидять на стільчиках або на килимі. Вправа виконується під музику, сигналом до початку виконання руху є акорд. Діти повинні передати м'яч сусідові і назвати його ім'я. Якщо вони знаходяться на низькому рівні розвитку мовлення, то вимовляють на або ось.
М'ячик я в руках несу.
Ой, боюся не втримаю.
Мій сусід мені допомагав
І іншому передавав.
Якщо діти погано утримують м'яч, можна перекочувати його. Логопед звертає увагу, щоб кожна дитина як може проговорюває ім'я або слова.
Вправа з кубиками Діти сидять на стільчиках, кожному видаються кубики. Вправа виконується кілька разів під музичний супровід, зміна його уривків і акорд служать сигналом до початку різних рухів. Діти повинні підняти кубики вперед, вгору і покачати руками з боку у бік над головою.
Аналогічно можна виконувати вправу з іншими предметами - стрічками, гілочками і т.д.
Рухи з мовним супроводом
Вправа з хусточкою Діти сидять на стільчиках. Вправа виконується під музичний супровід. Діти повинні передати хусточку сусідові і при цьому проспівати Тобі дарую.
Звертається увага на те, щоб кожна дитина проспівала фразу в силу своїх можливостей. В якості предмета можна використовувати квітку, букетик і ін.
Дихання
Гра «Задуй свічку» Діти сидять на стільчиках. Вправа виконується без музичного супроводу. Діти повинні розташувати перед собою розкриті долоньки, подути на кожен пальчик і зібрати долоньки в кулачки.
Логопед стежить за тим, щоб діти загинали пальчик тільки після того, як подули на нього.
Гра «Вітерець»
Діти сидять на стільчиках, кожному видаються султанчік або вертушки. Вправа виконується кілька разів, без музичного супроводу. Діти повинні подути на предмети під вірші, які читає логопед. Потрібно намагатися дути сильно, щоб фігурки рухались.
Вітре, гордий володар!
Ти ганяєш зграї хмар,
Ти хвилюєш синє море,
Всюди вієш на просторі...
О.С. Пушкін
Голос
Діти сидять на стільчиках.
Логопед розповідає їм, що можна говорити голосно, тихо. Потім пропонує стати дійовими особами в запропонованих ситуаціях. Діти повинні вимовляти звуки голосно або тихо. В якості наочності можна використовувати предмети, картинки.
Логопед. Ми заколисуємо ляльку.
Діти. А-а-а ...
Логопед. Ми загубилися в лісі.
Діти. Ау-ау-ау!
Логопед. Гуде пароплав.
Діти. У-у-у!
Логопед. Мишка пищить.
Діти. Пі-пі-пі ...
Вправа «Драбинка»
Діти сидять на стільчиках. Вправа виконується з одночасним диригуванням: на кожну строчку діти піднімають кисть руки і опускають. Пісеньку співає логопед, а діти співають виділені голосні з поступовим підвищенням і пониженням голосу.
5. Як антена погуді (і) м
4. Дотяглися ми до да(а)ху.
3. Піднімаємося все ви (и) ще,
2. Дружно пісеньку споє (є) мо.
1. Ми по драбинці йде (е) мо, І назад побіжи (и) мо!
Активізація мовлення Діти сидять на стільчиках.
Логопед починає вірш, діти повинні закінчити його.
Водять бджоли хоровод -
Тум, тум.
У барабан вдарив кіт -
Бум, бум.
Стали мишки танцювати -
Та, та, та.
Так, що почала тремтіти
Вся земля.
Шведська пісенька Пилосос, пилосос
Ти куди сунеш свій ніс?
Жу-жу-жу-жу-жу-жу -
Я порядок навожу.
А. Масленнікова
Активізація мовлення з одночасними рухами
Діти сидять на стільчиках.
Вправа виконується без музичного супроводу. Логопед пропонує дітям доказати віршик і одночасно виконати руху.
Логопед. Дощик, дощик ...
Діти. Кап, кап. (Руки згинають, кисті на рівні грудей, пальці, крім вказівних, стискають в кулачки. Поперемінно опускають вказівні пальці вниз).
Логопед. І по грядках ...
Діти. Тяп, тяп. (Напівзігнуті кисті рук поперемінно опускають вниз).
Логопед. По доріжці ...
Діти. Топ, топ. (Долоньками постукують по колінах).
Логопед. А по калюжах ...
Діти. Шльоп, шльоп. (Ляскають в долоньки.)
Ритм і темп
Гра на музичних інструментах.
Діти сидять на стільчиках. Логопед видає кожному музичний інструмент (бубон, барабан, ложки, металофон тощо). Розповідає про те, що для кожного інструменту необхідні своєрідні рухи - грати на інструментах можна однією або двома руками. Наприклад, для маракас, брязкалець потрібно одна рука, для ложок - дві. При грі на барабані, бубні одна рука притримує їх, інша виконує руху. При розподілі інструментів необхідно враховувати рухові можливості дітей. Діти повинні грати на інструментах згідно заданого ритму.
Вправа виконується в кілька етапів.
Діти розучують ритм спільно з логопедом.
Прослуховується музичний супровід.
Діти грають на музичних інструментах під музичний супровід.
Як і коли розвивати дрібну моторику рук
Про розвиток дрібної моторики рук постійно наголошують спеціалісти. Чому ж вона настільки важлива і як її розвивати? Дрібна моторика рук – це точні рухи пальчиків і кисті руки дитини. Фахівці запевняють, що розвиток точних рухів сприяє розвитку мовлення й інтелектуального розвитку дитини.
З перших хвилин життя дитина досліджує навколишній світ. Спочатку некоординовані рухи, з кожним днем стають усе впевненішими. Дитина намагається схопити маленькими долоньками навколишні предмети, розвиваючи хапальний рефлекс. Згодом це уміння допоможе маляті тримати ложечку, а пізніше олівці й ручку. Ми можемо впливати на розвиток мови, грамотності та мислення дитини. Для цього необхідно гратися з дитиною з народження, використовуючи різні іграшки. З перших днів життя робіть ніжний масаж маленьких ручок щоразу, коли переодягаєте немовля. Лагідно розмовляючи з крихіткою, масажуйте пальчики, так ви впливатимете на активні точки, які пов’язані з корою головного мозку.
Поки дитина ще не навчилася самостійно тримати іграшку, допомагайте торкатися до яскравих брязкалець різної текстури. Коли малюк почне самостійно сидіти, грайтеся з ним розвиваючими іграшками-сортерами, пазлами, мозаїкою. Показуйте як правильно складати. Повторюючи маленькими пальчиками рухи дорослого, дитина розвиватиме дрібну моторику рук, що сприятиме розвитку творчості, мовлення, уяви та фантазії.
Чим більше дрібні рухи підвладні маленькій руці, тим краще прогресує розвиток розумової діяльності. Отже, щоденне складання пазлів чи мозаїки поліпшують пам’ять та розумові здібності дитини.
Гра з піском та водою теж корисно впливає на розвиток дрібної моторики рук, особливо у дошкільному віці. Навіть, якщо на вулиці холодно, ви можете придбати дитячий столик з кількома секціями, насипати пісок та запропонувати дитині пограти у «піжмурки». Заховайте дрібні деталі від сортера у пісок та запропонуйте дитині їх знайти, а потім хай малюк заховає у піску щось від вас. Така захоплива гра дуже корисна для розвитку пам’яті, уваги й емоційного стану дитини.
Рівень розвитку дрібної моторики – один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Дитина, що має високий рівень, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам'ять, увага й зв’язне мовлення.
Успіх Вашої дитини – в її маленьких долоньках!
Поради логопеда батькам
Час звернутись до логопеда
Якщо вашій дитині важко спілкуватись зі своїми ровесниками, і ви помітили, що її мовлення значно відстає від норми, зверніться за консультацією до логопеда.
Виясніть, що стало цьому причиною. Можливо, ви занадто мало спілкуєтесь з вашою дитиною, і вона просто не чує розмовного мовлення. Тоді негайно почніть більше спілкуватись з дитиною, читати казки, вірші згідно віку, активно займатись малюванням, ліпленням, конструюванням.
Підставою для відвідування логопеда є неправильна вимова звуків.
Свистячі:«С», «З», «Ц» - малюк повинен чітко вимовляти до кінця третього року життя.
Шиплячі і сонорні:«Ш», «Ж», «Ч» і «Л», «Р» до кінця п’ятого року життя.
Якщо ви помітили помилки і вас хвилює мовлення вашої дитини, зверніться до логопеда за консультацією і невідкладно. Чим довше малюк буде гаркавити чи шепелявити, тим міцніше закріпиться у нього неправильна вимова і тим важче у майбутньому буде виправити дефект.
Як розвивати мовлення дітей?
-
Спілкуйтеся з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про навколишні предмети.
-
Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову. Пам’ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильне мовлення!
-
Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюючи їх.
-
Багато читайте малюку, вчіть переказувати, разом вивчайте вірші, вчіть складати цікаві історії за картинками.
-
Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте її до вживання слів відповідно літературної норми!
-
Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте, а потім виправте помилку.
-
Не забувайте похвалити дитину після кожного успіху.
Навчіть свою дитину правилам гарного мовлення
-
Під час розмови завжди дивись в обличчя співрозмовника, це допоможе говорити сміливо і впевнено.
-
Пам’ятай, що завжди і скрізь потрібно говорити спокійно, плавно, повільно.
-
Говори голосно, чітко, виразно!
-
Говори на видиху.
-
Чітко дотримуйсь пауз між реченнями.
Логопедичні ігри
Склади слова у кошик
Кому подарунок?
Ігри та вправи на подолання заікання
Вправи для зняття м'язової напруги
При заіканні часто напружені м'язи обличчя, губ, язика, пальців рук. Дуже важливо навчити дитину м'язовому розслабленню під час мовлення. От деякі вправи, що допоможуть дитині розслабитися.
«Пташка махає крильцями». Підняти руки нагору, і виконувати махи руками.
«Допоможемо мамі». Помахати розслабленими кистями рук біля підлоги, імітуючи полоскання білизни.
Стати рівно, розвести руки в сторони до рівня плечей і «упустити» розслаблені руки у вихідне положення.
«Стряхнемо водичку з рук». Струснути розслабленими кистями рук, начебто струшуючи краплі води.
Нахилити голову вперед, назад, праворуч, ліворуч, а потім виконати декілька кругових обертів головою спочатку в одну сторону, потім в іншу.
Повільно покачати розслабленими руками з боків тулуба назад.
«Кулачки-силачі». Пальці рук під рахунок до 5 із силою зжати в кулачки, на рахунок 5 розтиснути, струснувши кисті рук, при цьому зосередити увагу дитини на тім, як пальчикам приємно відпочивати.
Вправи для розвитку мовного дихання
Майже у всіх дітей, що заікаються порушене мовленнєве дихання. Під час корекційної роботи з усунення заікання важливо навчити дитину говорити не поспішаючи, на видиху. Тому важливе місце в роботі займуть вправи для розвитку правильного мовного дихання.
«Кулька». Цю вправу бажано робити спочатку лежачи (щоб дитина повністю розслабилася), а потім сидячи чи стоячи. Вдих через злегка відкритий рот (живіт надувається, як кулька, плечі не піднімати). Видих через вільно відкритий рот, неначе кулька повільно здувається. Рух живота контролюється рукою. Цю ж вправу повторити з подовженим видихом на звуки (А, О, У, И). Видих під час вимови цих звуків повинен бути спокійним і безперервним.
«Задуй свічку». Короткий спокійний вдих носом, потім пауза (затримати дихання на 1-2 сек.) і довгий безперервний видих через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф», начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики).
«Літак». Покладіть дитині на долонь маленький шматочок ватки чи паперу. Тримаючи долоню з ваткою на рівні рота, дитина повинна подути на «літак», щоб він полетів. Чим далі полетіла ватка, тим краще дитина зробила вдих і видих.
«Нюхаємо квіточку». Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині понюхати квітку, духи, фрукти.
«Усі мовчать». Зробити вдих, а видихнути на звук "з”, доторкнувшись вказівним пальцем до губ, неначе попросити тиші.
«Де дзвенить комарик?» Дитина, сидячи на стільці, одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч робить довгий видих на звук з-з-з-з.
«Гарячий чай». У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом , а на видиху дує в чашечку, вимовляючи пошепки ф-ф-ф-ф, начебто студить гарячий чай.
«Кораблик». Налийте в миску води, покладітьте на воду паперовий кораблик, і запропонуєте дитині "допомогти” кораблику переплисти на іншу сторону миски. Дитина робить вдих носом, а на видиху вимовляє «пф» і дує при цьому на кораблик. Чим дужчий повітряний струмінь, тим далі попливе кораблик.
Вправи для розвитку голосу
Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.
Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.);
Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким голоском, грубим голосом);
Проспівування звуку А на видиху (зробили глибокий вдих, надули животик, плечі не піднімаються, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!»)
Проспівування простої мелодії (наприклад, «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки («м-м-м-м м-м-м-м…»)
«Аня співає пісеньку». А-а-а, а-а-а.
«Гуде потяг». У-у-у, у-у-у.
«Болить зуб». О-о-о, о-о-о.
«Пароплав гуде». И-и-и, и-и-и.
«Жабенята посміхаються». І-і-і, і-і-і.
«Заблукали в лісі». Ау-ау-ау-ау.
«Малюк плаче». Уа-уа-уа-уа.
«Пісенька водички». С-с-с-с.
«Пісенька комарика». З-з-з-з.
«Пісенька вітру». В-в-в.
«Гріємо ручки». Х-х-х-х.
«Стукають підбори». К-к-к-к.
«Граємо на барабані». Д-д-д-д.
«Гусак сичить», «Кулька сдувається». Ш-ш-ш-ш.
«Жук дзижчить». Ж-ж-ж-ж.
«Зозуля кує». Ку-ку, ку-ку.
«Гусак». Га-га-га.
Вправи для розвитку координації мовлення з рухами
Велике значення для нормалізації темпу і ритму мовлення має виконання спеціальних вправ спрямованих на розвиток координації мовлення з рухами.
«Машина»
Бі-бі-бі гуде машина,(ритмічно плескати в долоні)
Не поїду без бензину. (ритмічно тупотіти ногами)
«Корова». Му-му-му.
«Дощик»
Дощик, дощик, (вказівним пальцем правої руки
крап-крап-крап, стукати по лівій долоні)
Мокрі всі доріжки.
Нам не можна йти гуляти, («погрозити» вказівним пальчиком)
Ми промочимо ніжки.(ритмічно потупати ногами)
«Листочки»
Листочки над нами кружляють,(руки вгору, махати кистями рук)
Листочки на землю лягають.(присісти)
Вони з височині злетіли, (піднятися і потягнуться на носочках)
Листочки кружляти хотіли. (плавні рухи руками праворуч, ліворуч)
Затримка розвитку мовлення: як допомогти?
Затримка розвитку мовлення може бути викликана багатьма факторами, пов'язаними зі здоров'ям і оточенням дитини. Часто це пов'язано з проблемами зі слухом. Багато батьків не розуміють, що в дитини є певні порушення слуху, поки не помітять затримку розвитку мовлення. В інших випадках інфекції або накопичення рідини у вушному каналі можуть призводити до тимчасового погіршення слуху, і дитина чує всі навколишні звуки приглушено. Усунувши проблеми зі слухом, ви допоможете дитині розвинути мовлення.
У багатьох випадках дитина просто не зацікавлена в тому, щоб говорити, чи не відчуває в цьому потреби. Якщо вона успішно спілкується за допомогою жестів або кивків голови, то не докладає додаткових зусиль, щоб почати говорити. Молодші діти в сім'ї часто починають говорити пізніше, ніж старші. Старші брати чи сестри добре розуміють їх знаки, тому їм комфортно й без навичок розмовного мовлення.
В окремих випадках затримка мовлення може бути ознакою порушень розумового, соціального чи емоційного розвитку. Тому важливо, щоб дитина перебувала під наглядом лікаря, щоб визначити прогалини в розвитку.
Якою б не була причина, є прості способи допомогти такій дитині розвинути мовлення. Це прості заняття, якими батьки можуть займатися з дитиною вдома.
1.Читайте книги разом з дитиною
Читання разом з дитиною корисне для неї незалежно від віку й від того, чи страждає вона від будь-яких розладів чи затримок розвитку. Немовлята й дошкільнята, імовірно, не будуть довго затримувати увагу на кожній сторінці. Вони можуть навіть підштовхувати вас до того, щоб ви швидше перегорнули сторінку. На даному етапі ваше завдання - не прочитати разом з дитиною всю книгу, а прищепити їй інтерес до читання та спонукати її до того, щоб вона повідомляла про те, що відбувається. Якщо дитина показує пальцем на картинку, називайте, що на ній намальовано: «М'яч! Ти знайшов м'яч » або « Корова, му-у-у». Не змушуйте дитину читати, якщо вона не хоче, але в неї під рукою завжди повинні бути книги з картинками.
2.Співайте
Пісні викликають спогади про події та пов'язані з ними емоції. Згадайте якусь пісню зі свого дитинства - і ви відразу ж згадаєте картини тих часів. Є багато розвивальних дитячих пісеньок, у яких називаються частини тіла, назви тварин і т. ін.
3.Розповідайте дитині, що ви робите
Називайте дитині всі свої дії: «Мама готує обід», «Мама їсть червоне яблуко, воно соковите та смачне». Можна також говорити дитині про те, що робить вона: «Ой, ти впала», «Ти купаєшся» й т. ін.
4.Установлюйте «слово дня»
Виберіть будь-яке слово й часто повторюйте його протягом дня (зрозуміло, у контексті). Для цього найкраще підходять короткі прості слова або імена (наприклад: «вода», «м'яч», «кіт» або імена членів сім'ї). Коли ви вимовляєте слово, повторіть його кілька разів і утримуйте зоровий контакт з дитиною під час розмови.
5.Збирайте пазли
Пазли, головоломки та стратегічні ігри вчать дитину вирішувати задачі. Самі по собі пазли не сприяють розвитку мовлення, але вони змушують мозок працювати по-іншому.
Збираючи пазл, розмовляйте з дитиною й міркуйте вголос: «Цей елемент сюди не підходить, напевно, треба його повернути». Якщо в малюнку на пазлі є літери, слова чи зображення тварин або предметів, називайте їх, коли зберете картинку.
6.Імітуйте звуки тварин
Звуки природи часто є першим кроком до оволодіння мовленням. Багато дітей говорять «му», «гав», «няв», перш ніж вимовляють перші слова («мама», «тато» й т. ін.). Також вони імітують звуки автомобіля, поїзда й т. ін.
7.Мотивуйте дитину гратися з дітьми, які добре розмовляють
Іноді діти краще вчаться у своїх однолітків. Саме тому багато дітей із затримкою мовлення починають говорити, коли йдуть до дитячого садка або до школи. Якщо у вас є знайомі, у яких є діти того ж віку, що й ваша дитина, ходіть разом на дитячий майданчик. Якщо в дитини є старший брат або сестра, мотивуйте їх гратися з молодшим братом.
8.Ставте дитині запитання, які передбачають розгорнуті відповіді
Багато дітей із затримкою мовлення спілкуються кивками або хитанням голови. Вони зрозуміли, що цього достатньо, щоб відповідати на запитання й задовольнити свої потреби. Іноді батькам доводиться показувати дитині кілька предметів, а вона кивком або погойдуванням голови дає зрозуміти, що саме їй потрібно. Замість цього попросіть її назвати хоча б перші кілька звуків назви предмета, який їй потрібен.
Рекомендації батькам для подолання дисграфії
-
Читання допоможе дитині запам’ятати образ букв, слів, правильність орфографічного написання слів, узгоджувати частини мови, розвивати словниковий запас.
-
Запропонуйте дитині проплескати в долоні кількість звуків або складів в слові, кількість слів в реченні.
-
Запропонуйте дитині прописи букв або слів за зразком. Раз в день писати декілька речень, охайно виводячи кожну літеру. Щоб зробити заняття цікавішим, можна запропонувати дитині, написати як пройшов її день та свої побажання.
-
Важливо, не сварити дитину за його помилки, а навпаки пояснити їй значення того чи іншого, неправильно написаного нею, слова. Хваліть дитину за успіхи, але не перехвалюйте. Не потрібно показувати свою стурбованість проблемою, інакше у неї може виникнути почуття неповноцінності.
-
Виховувати у дитини при письмі навички самоконтролю. Щоб контролювати своє письмо, дитина повинна читати написане, і, навпаки, при читанні вона користується написаним нею або іншим текстом.
-
Диктанти варто писати повільно, промовляючи всі букви, розділові знаки перед початком роботи, під час письма.
-
Існує дуже гарна вправа, яку необов’язково проводити разом з логопедом. Дитина пише який-небудь текст (необов’язково під диктовку) і промовляє кожне слово. Дуже важливо, щоб дитина чітко вимовляла склади.
Щоб написати слово, дитині необхідно:
-
визначити його звукову структуру, послідовність і місце кожного звуку;
-
відтворити за допомогою рухів руки букву.
Щоб написати речення, дитині необхідно:
-
Промовити про себе, проговорити в голос, зберегти потрібний порядок написання, розбити речення на складові його слова, позначити межі кожного слова.
Вправа «Пишемо вголос»
Сенс завдання полягає в тому, що учень все, що пише, промовляє вголос. При цьому читати вголос треба так, щоб кожна буква була промовлена виразно і голосно. Для дисграфіків досить складне завдання дописати слово до кінця, тому обов'язково потрібно промовляти слова максимально чітко.
Вправа «Пропущені літери»
Ця вправа розвиває уважність і навички письма у дитини. Для її виконання необхідно на основі готового фрагменту скласти новий текст, де пропущені букви. Завдання школяра – заповнити пропуски відповідними літерами.
Приклад тексту:
Яка красива наша місцевість. Біля школи росте великий парк. Тут багато дубів, кленів , тополь. Є також веселі берізки, зелені туї і ялинки. Щороку восени і навесні діти нашої школи прибирають парк. Біля пам'ятника «Невідомому солдату» великий квітник. Влітку там ростуть троянди, айстри, тюльпани, півонії. Швидко перелітають з квітки на квітку бджоли. Вони п'ють солодкий сік.
Приклад завдання:
Яка крас_ва наша міс_евість. Біля шк_ли росте велики_ парк. Тут ба_ато дубів, кле_ів , т_поль. Є також ве_елі берізки, зел_ні туї і ялинки. Щороку восени і нав_сні діти нашої школи прибирають парк. Біля пам'ят_ика « Невід_мому солдату» ве_икий квітник. Влітку т_м ростуть троянди, а_стри, тю_ьпани, пів_нії. Швидко пе_елітають з квітки на квітку б_жоли. Вони п'ють соло_кий сік.
